Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

устодолитися

Устодолитися, -люся, -лишся, гл. Установиться (о погодѣ). Дощі й непогоди: не устодолиться ніяк. Васильк. у. Швидко місяцеві кватиря, — може устодолиться. Черк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 359.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСТОДОЛИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УСТОДОЛИТИСЯ"
Вилежати, -ся. Cм. вилежувати, -ся.
Грабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) Грабить. 2) Брать движимость за долги. КС. 1889. III. 670. Та беруть жиди, грабують, цінують ні за що. Чуб. V. 1019. 3) Взыскивать подати. КС. 1889. ІІІ. 670.
Гу́гнати, -наю, -єш, гл. = Гугнявіти. Угор.
Закульга́ти, -гаю, -єш, гл. Захромать.
Кревний, -а, -е. Кровный. Упирь і непевний усім відьмам родич кревний. Ном. Кревна родина.
Перегільчастий, -а, -е. Вѣтвистый? Гільце вили... перегільчасте, перебірчасте. Рк. Макс.
Покликати, -чу, -чеш, гл. Позвать. Ото він пішов покликав людей і посходились. Рудч. Ск. І. 92.
Радувати, -дую, -єш, гл. Радовать. Молодиця смуткує, журиться, ніщо її не радує і не веселить. Стор. II. 183.  
Снігур, -ра, м. 1) пт. снигирь, Pyrrhulа vulgaris. 2) = снігурка. Вх. Пч. II. 29.
Стовкти, -вчу, -чеш, гл. 1) Отолочь, обшастать. Стовк мішок проса тому чоловікові. Рудч. Ск. II. 166. У куми в гостях була та й не стовкла пшона. Грин. І. 32. 2) Истолочь. 3) Расшибить. Схилився на поліно, та стовк собі коліно. Ном. № 13315.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УСТОДОЛИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.