Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безумно нар. Неразумно, глупо, безумно.
Благання, -ня, с. Мольба, моленіе. Господеві моя дяка, що почув моє благання. К. Псал. 63.
Викавзувати, -зую, -єш, гл. Выбранить. Я його добре викавзував. Вх. Зн. 23.
Гарбажійка, -ки, ж. Лукъ-сѣянецъ. Херс.
Досмика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. досми́кати, -каю, -єш, гл. Додергивать, додергать.
Запре́т, -ту, м. 1) Удержъ. Віють вітри в степу, запрету не мають. Н. п. 2) Запоръ. Зробився у неї запрет у трунку, то й на двір не ходила. Новомоск. ( Залюбовск.).
Кнурячий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный борову. Волосся жорстке, як кнуряча щетина. Стор. МПр. 129.
Напосу́дитися, -джуся, -дишся, гл. Собраться, наладиться, наготовиться. Дочка оце вмерла, та й син щось напосудився, — лагодиться емірати. Канев. у.
Обголяти, -ля́ю, -єш, гл. = обголювати. Щоб голови всі обголяли. Котл. Ен. IV. 54.
Речник, -ка, м. 1) Ораторъ, витія. К. ЧР. 200. І хочуть знати, що від речника почують. К. МБ. II. 120. Була вже рада, чули вже доволі речей прихильних, речників розумних. К. ЦП. 197. Сеймові речники. К. ПС. 83. 2) Представитель, заступникъ, ходатай, адвокатъ. Славних потентатів намістники і речники достойні. К. Бай. 23.