Відколювати, -люю, -єш, сов. в. відколоти, -лю, -лиш, гл. Откалывать, отколоть, отщепливать, отщепить.
Гевер, -ру, м. Ручка у пилы.
Довбу́н, -на́, м. = Довбач.
Звиса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. зви́снути, -ну, -неш, гл. 1) Нависать, нависнуть. Ой звисли чорні хмароньки, звисли. 2) Отвисать, отвиснуть. Тут то страва, тут то люба! покуштуєш — звисне губа. 3) Съ отрицаніемъ: не переставать висѣть. Нагаєчка дротяночка з кілка не звисає.
Калило, -ла, с. Грязь.
Клесувати, -сую, -єш, гл. Разглаживать клесачкою шовъ обуви. Клесує чобіт.
Попідстилати, -ла́ю, -єш, гл. Подостлать (во множествѣ)
Процвіт, -ту, м. Цвѣтеніе, расцвѣтаніе, процвѣтаніе. Пророкував їй (українській мові) новий процвіт, нову красу й силу.
Тити, тию, -єш, гл. Жирѣть, становиться жирнымъ. Товар тиє.
Хозовий, -а, -е. При разрѣзываніи выдѣланной кожи по ширинѣ ея хозо́ва фашія — полоса задняя съ хвоста.