Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фурконіти

Фурконіти, -ню, -ниш, гл. = фурчати. Шух. І. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 379.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУРКОНІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУРКОНІТИ"
Гембелювати, -люю, -єш, гл. = гемблювати. Струже, гембелює. Щог. В. 57.
Дупла́стий, -а, -е. = дуплинастий.
Їздня, -ні, ж. Постоянная ѣзда. Подольск. г.
Кановця, -ці, ж. = коно(і)вка. Ганчя ся дознала, кановцу порвала, коновцу порвала, на воду біжала. Гол. II. 711.
Пупорізка, -ки, ж. Повивальная бабка. Ішла раз пупорізка кудись на родини. Драг. 49.  
Росиця, -ці, ж. Ум. отъ роса. 2) = росянка. ЗЮЗО. І. 121.
Сварливо нар. Бранчиво, сердито.
Спохова нар. Наклонно. Шух. І. 79. Cм. слухово.
Фармужка, -ки, ж. Ум. отъ фармуга.
Шепіт, -поту, м. = шепт. А про що ви шепоти ведете з наймичкою? Сим. X. Тілько Христя і розібрала з того шепоту. Мир. Пов. II. 100.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФУРКОНІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.