Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хабаль

Хабаль, -ля, м. Любовникъ, волокита. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБАЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБАЛЬ"
Гербувати, -бую, -єш, гл. = гребувати. Батенькового слова мені не гербувати. Чуб. II. 18.
Гіллястий, -а, -е. Вѣтвистый. Серед двору гілляста яблуня стояла. МВ. ІІ. 32.
Завізне́нько нар. Ум. отъ заві́зно.
Змести Cм. змітати.
Кождий, -а, -е. = кожний. Кожда пригода — до мудрости дорога. Ном. № 1752. То не можна жінку бити, жінка кожда вгідна. Гол.
Коштувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Стоить. На йому була біла свита, сім кіп коштувала вона. Котл. Воно коштуватиме їх не багато. Канев. у. 2) = куштувати.  
Повигострювати, -рюю, -єш, гл. Наточить (многое, о многихъ). Повигострювали свої ножі. Харьк.
Прикутий, -а, -е. Прикованный. Прикутий до стовпа. Стор. II. 194.
Просторонь, -ні, ж. Пространство. Він і тебе з тісноти і темниці на просторонь без краю колись верне. К. Іов. 80.
Роспустуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Расшалиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАБАЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.