Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хабоття

Хабоття, -тя, с. Хламъ, лохмотья. Мнж. 193. Усе викрадено з скрині, усе забрато, осталась сама негодня: то дране, то погане, — саме хабоття. Александров. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 382.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБОТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХАБОТТЯ"
Го́ня, -ні, ж. Тоже, что и го́ни (Cм.) и употребляется преимущественно именно въ указанной формѣ мн. ч. За гоню блоху б'є, а під носом ведмідь реве. Ном. № 6615.
До-ві́ку нар. Повѣкъ. Cм. До.
Заго́ва́ нар. Заранѣе, заблаговременно. Вх. Зн. 18. Желех.
Копіяшний, -а, -е. = копійчаний.
Перниця, -ці, ж. = пирій. Вх. Лем. 429.
Похоруватися, -ру́ємося, -єтеся, гл. Заболѣть (о многихъ). Восько похорувало сі. Гн. І. 157.
Спіж, -жу м., спіжовий, -а, -е. = спиж, спижовий. Гн. II. 72. Спіжові гармати. К. Досв. 103.
Упадь, -ді, ж. Падежъ. Упадь на коні. Н. Вол. у.
Ухватити, -чу, -тиш, гл. = ухопити. Вовк ухватив дитину і несе. Рудч. Ск. ІІ. 13. Біжить же він гайним пеклом, вхвативши смутку. Грин. ІІІ. 141.
Хрокання, -ня, с. 1) Хрюканіе свиней. Харьк. у. 2) Звукъ отъ удара по водѣ хро́калом, бовтом. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХАБОТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.