Вити 2, в'ю, в'єш, гл. Вить, свивать. На Благовіщення і птиця гнізда не в'є. Я собі та й вінки вила. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вильце в'ють. Синові дав волоки вити.
Доса́дно нар. Непріятно. Ум. досадне́нько. Шо в черницях добре жити, легче ділечко робити, тілько, ненько, досадненько, шо в черні ходити.
Капчури, -рів, м. мн. Родъ зимнихъ штановъ у гуцуловъ.
Ми́мрити, -рю, -риш, гл. Говорить невнятно, бормотать. Було часто... мимрить (уже гласу не було): «Ой хто лиха не знає»... І слухав я, як мимрило щось тихо.
Похимерувати, -ру́ю, -єш, гл. Причудничать нѣкоторое время.
Розрахування, -ня, с. Расчисленіе, разсчетъ.
Самохіть нар. = самохіттю. Як таки самохіть свою душу морити. Самохіть підставить під ярмо шию.
Угоряти, -ряю, -єш, сов. в. угорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Терять, потерять часть вѣса при горѣніи. Де б те золото дівалось, як би не вгоряло.
Удід, удода, м. = одуд. Хоч куй, зозуле, хоч не куй: мені і удід закує.
Чогокати, -каю, -єш, гл. Говорить часто чого́.
