Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гайок, -йка, м. Ум. отъ гай.
Дича́к, -ка́, м. Дикій звѣрь. На людей позира як дичак який. Св. Л. 262.
Дрючи́на, -ни, ж. Дубина. Ой хапайте, браття, хто кий, хто дрючину на вельможну спину! Вирятуймо, браття, з тяжкої неволі свою рідну Україну. К. Досв. 175. Добра каша: крупина за крупиною гониться з дрючиною. Ном. № 12321.
Марнотра́вний, -а, -е. Расточительный.
Натасувати, -су́ю, -єш, гл. 1) Набить, наколотить. І боки так натасувала... Котл. Ен. VI. 65. 2) Набить, наполнить что-либо. Натасувати в горнє бульби. Вх. Зн. 40.
Неборачка, -ки, об. Бѣдняжка. Як поїхав козак у військо охотне, а козачку-неборачку у домівці покидає. Н. п. Наші неборачки один пішки, другий рачки. Чуб. І. 281.
Покохатися, -хаюся, -єшся, гл. Полюбить другъ друга. З сиротою покохалась. Шевч. 361. Бодай тебе, бодай мене, бодай нас обоє! А що ж ми покохались на лишечко своє. Мет. 63.
Роздаватися, -даюся, -єшся, сов. в. роздатися, -дамся, -дасися, гл. 1) Раздаваться, раздаться, быть розданнымъ. 2) Разступаться, разступиться. Хвиля роздалася і обох покрила. Шевч. 3) Расширяться, расшириться. Не кравець винен: сам розлазишся, то й одежа мусить роздатись. Левиц. І. 140. Тільки що небудь нагріється, то зразу робиться більшим, роздається. Дещо. 4) Разгуляться. Ой поїдем в чисте поле, в чистім полі роздаймося. Чуб. V. 42.
Фолоситися, -ситься, гл. безл. = щастити. Вх. Зн. 75.
Чернява, -ви, ж. Чернь, толпа народа. Вх. Лем. 482.