Виблудитися, -джуся, -дишся, гл. Заблудившись, найти потомъ дорогу. Насилу виблудивсь таки з лісу.
Виковерзувати, -зую, -єш, гл. Продѣлать что интригами. Сам сатана не вигадає, іскушаючи праведників, що виковерзують ті єзуїти.
Ґу́зий, -а, -е = Куций.
Душа́, -ші́, ж. 1) Душа. Тіло потішається, як чоловік зап'є, а душа погибає. Чує щось душа, та мені не каже. Люблю як душу. бо́гу ду́шу відда́ти. Умереть, отдать Богу душу. За час, за годину милосердному Богу душу оддав. з душі́. Искренно. Ой чорнявую з душі люблю, — на біляву залицяюся. сам душе́ю. Одинъ-одинешенекъ. Лежала собі сама душею. чого́ душа́ забажа́є. Чего бы ни захотѣлось, — все. по душі́ дзвони́ти. Звонить по мертвомъ. 2) Человѣкъ, душа. Забере з собою приятелів душ тридцять або й сорок, да й іде з ними в Київ бенкетувати. Йому треба над п'ятьма душми буть ураз, то тепер йому ніколи. Вони у дві душі робили. 3) Въ скрипкѣ: душка, подставка внутри, распорка. Здоров, скрипалю! — Здоров, чорте! — Ну, давай душу! — А скрипаль трісь об дуба скрипку, та й дав чортові душу з скрипки. 4) Мѣсто внизу горла спереди. Не застебнулась до шиї, мені й надуло в душу. 5) Опухоль на шеѣ. 6) — тата́рська. пт. Чайка. Ум. ду́шка, ду́шенька, ду́шечка, ду́шенятко, душеня́точко, души́ця. Кромѣ послѣдняґо слова, употребляются преимущественно какъ ласкательныя имена для любимыхъ, дорогихъ людей. Ой кріп та ромен та петрушечка.... кучерявий Іван, моя душечка.
Золотокорий, -а, -е. Съ золотой корой. На морі, на окіяні, на річці на Ордані дуб золотокорий.
Майстеро́ва, -вої, ж. = і. Майстрова. Крають кравці, крають да вже й докривають, на молоду майстерову з ока поглядають.
Перекоржавіти, -вію, -єш, гл. Изсохнуть (о кожѣ). Кожух після дощу перекоржавів.
Підкладач, -ча, м. Бревнышко, подкладываемое подъ лодку при ея витягиваніи.
Поясок, -ска, м.
1) Ум. отъ пояс.
2) Мѣсто связки пучка камыша, употребляемаго для котця.
3) Карнизъ (на печкѣ).
4) Въ плужномъ лемехѣ: поперечная набойка съ лѣвой стороны.
5) Поперечная круговая линія на рисункѣ писанки.
6) Круговая широкая линія въ орнаментѣ раскрашенной миски.
Утиратися, -раюся, -єшся, сов. в. утертися, утруся, -решся, гл.
1) Утираться, утереться, вытереться (о лицѣ и его частяхъ). Слізоньками умийся, рукавцем утрися.
2) Выглаживаться, выгладиться. Без його сковзалка не втиралась.