Ами́нь и амі́нь, нар. 1) Аминь. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Амінь тобі буде. Мовчи, а то тут тобі й амінь!
Видох(Ну)Ти, -хну, -неш, гл. Передохнуть. Гей! шоб ти йому видохла, сучого сина худобо!
Відплакати, -чу, -чеш, гл. Перестать оплакивать. Відплакав своє горе.
Кругав, -ва, м. Ястребъ. Циганочко-волошечко, я кругава вбив.
Облаятися, -лаюся, -єшся, гл. Разругаться. Він облаявся зо всіми.
Освічати, -ча́ю, -єш, гл. = освічувати. Не буду, Божейку, людей освічати. Сонечко ясне, красне, освічаєш гори, долини, освіти мов личко, щоби моє личко було ясне — красне, як сонечко.
Оскорувати, -ру́ю, -єш, гл. Ободрать кору (съ дерева)
Прикоренитися, -нюся, -нишся, гл. Прикрѣпиться корнями.
Розминатися, -на́юся, -єшся, сов. в. розмину́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Расходиться, разойтись, разминаться, разминуться, разойтись или разъѣхаться, минуя другъ друга. Понаставляли тут верстів, що й розминуться трудно.
Утінка, -ки, ж. Ум. отъ утка.
