Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бадьорний, -а, -е. = бадьористий. Ум. бадьорненький.
Болото, -та, с. 1) Болото. Насміялась верша болоту, аж і сама в болоті. Ном. 2) Грязь. Не ходи туди, де ликом зав'язано і болотом замазано. Рудч. Ск. І. 111. 3) Збив го на болото. Избилъ его до безпамятства. Фр. Пр. 105. Ум. болітце, болотечко. Доріжку проложив аж до того болітця, що коло мостка. Драг. 222.
Виригання, -ня, с. Изрыганіе.
Дилюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Строить изъ бревенъ. Ой у полі корчма дильом дильована. Н. п.
Заві́шувати, -шую, -єш, сов. в. заві́сити, -шу, -сиш и заві́шати, -шаю, -єш, гл. 1) Вѣшать, повѣсить. Такого дітей, що й гілля не здержало б (як би завісив). Ном. № 13871. А його мила не злюбим, гей повела його въ сад та й завішала. Чуб. V. 804. 2) Завѣшивать, завѣсить; увѣшивать, увѣсить, обвѣшивать, обвѣсить чѣмъ-либо. Він усе просив завісити вікна. Левиц. Пов. 81. Купалочка з купа вийшла та й кропом очі завішала. Мет. 312.
Каючок, -чка, м. Ум. отъ каю́к.
Пирій, -рію́, м. Раст. = перій.
Топчаковий, -а, -е. Относящійся къ топчаку.
Убрехатися, -шу́ся, -шешся, гл. Превраться, соврать. От же убрехався ти: не так діло було. Харьк. у.
Шпачок, -чка, м. Ум. отъ шпак.