Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Докінча́ння, -ня, с. Окончаніе, довершеніе.
Ду́дка, -ки, ж. 1) Ум. отъ дуда. Наші козачки танцювали під польську дудку. К. ЧР. 219. 2) Трубка. 3) Стебель, стволъ растенія, полый въ срединѣ. Як чорт улізе в очерет, то в котру схоче дудку грає. Стор. МПр. 154.
Заві́з, -во́зу, м. Привозъ, подвозъ зерна на мельницу; также подводы, привезшія зерно, и тѣснота, ими производимая. Вперше бачу, щоб такий завіз був. Н. Вол. у. Коло млина вештались люде, зносили з возів мішки млива, пірнали в темноті дверей і знов вертались до возів. Завозу стояло дуже багато. Левиц. І. 373.
Заме́рти Cм. замірати.
Ма́товий, -а, -е. Матовый. Глянуло з дзеркала неначе її широке матове, трохи смугляве лице. Левиц. І.
Нарну́ти Cм. наринати.
Нищитися, -щуся, -щишся, гл. Разоряться, уничтожаться.
Перебенда, -ди, ж. Шутка, болтовня, балагурство. Черчик мав реверенду та й до мене в перебенду. Гол. III. 351.
Проректи Cм. прорікати.
Процвіт, -ту, м. Цвѣтеніе, расцвѣтаніе, процвѣтаніе. Желех. Пророкував їй (українській мові) новий процвіт, нову красу й силу. К. ХП. 116.