Бусурменщина, -ни, ж. Коли ж ми тії бусурманщини лякалися?
Вечоряти, -ря́ю, -єш, гл. = вечоріти. Уже вечор вечоряє.
Діді́вщина, -ни, ж. 1) Дѣдовщина, наслѣдіе, оставшееся послѣ дѣда. 2) Время, въ которое жили дѣды. Свідок слави дідівщини з вітром розмовляє, а внук косу несе в росу, за ними співає.
Дряговина́, -ни́, ж. Болотистое мѣсто, трясина, болото. Cм. драговина.
Одиноцтво, -ва, с. Одиночество. Се мені одиноцтво та убожество так вік скоротило.
Поперестоювати, -юємо, -єте, гл. То-же, что и перестояти, но во множествѣ.
Пронудити, -джу́, -диш, гл. Заставить проскучать. — світом. Протомиться. Так вона ще годів кілько пронудила світом — вилежала, викачалась на полу.
Спорзнитися, -нюся, -нишся, гл. Оскоромиться.
Стороженька, -ки, ж. Ум. отъ сторожа.
Татар, -ра, татарин, -на м.; мн. ч. татари и татаро́ве. Татаринъ. За козака рушник дала, за татара заміж пішла. У городі Килії татарин сидить бородатий. Були ж в мене гості татарове. Ум. татаронько. Були в мене гостоньки, молодії татароньки.