Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хропнути 2

Хропнути 2, -ну, -неш, гл. Захрапѣть разъ. (Кінь) здорово хропне. О. 1862. І. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРОПНУТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРОПНУТИ 2"
Бичина, -ни, ж. 1) Отъ бик. Говядина. Конст. у. 2) Отъ бич 1. Палка. Рудч. ЧП. 233.
Вирізувати, -зую, -єш, сов. в. вирізати, -жу, -жеш, гл. 1) Вырѣзывать, вырѣзать. Вирізав з тії дошки клинчик. Біжить свинка, вирізана спинка. Ном. стр. 302, № 432. 2) Срѣзывать, срѣзать. Вирізав три різки з берізки. Мет. 180. Добре чорту в дудку грать, сидя в очереті: одну зломить, другу виріже. Ном. № 1412. 3) Только сов. в. Перерѣзать всѣхъ. Геть виріжем вражих ляхів, геть, що до одного. Н. п.
Зубило, -ла, с. Остроконечный молотокъ, которымъ рубятъ желѣзо кузнецы. Н. Вол. у. Грин. II. 3.
Ломиґа́ти, -ґаю, -єш, гл. Бить палкою (ломакою). Вх. Зн. 33.
Нузда, -ди, ж. Узда. Ум. нузде́чка. Пан і посадить його верхи на свої коліна... а воно тільки: «но, косю, но!..» та за панові вуси й візьметься, наче за нуздечку. О. 1862. X. 5.
Пошкодити, -джу, -диш, гл. Повредить.
Пухтій, -тія, м. Жирный, неповоротливый человѣкъ. Черк. у.
Словесний, -а, -е. Словесный. Хто з ним на прю словесну стане. К. Іов. 19.
Спохолом нар. Косо, наклонно. Спохолом положити каміня. Вх. Лем. 469.
Упильнувати, -ную, -єш, гл. Уберечь, досмотрѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХРОПНУТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.