Братовизна, -ни, ж. Наслѣдство послѣ брата.
Заме́луватий, -а, -е. Завирающійся; много попусту болтающій.
Засторо́нок, -нку, м. Боковое отдѣленіе въ клу́ні, въ комнатѣ, въ амбарѣ, боковой придѣлъ въ церкви и пр. Показав засторонки, повні пшениці арнаутки.
Зовиця, -ці, ж. Золовка. Ой як мені сії суми пересумувати, ой як мені та зовицю сестрицею звати. Ум. зовичка. Зовичко-сестричко, порятуй мене молоденьку. Хоть діверко пустить, — завичка не пустить.
Корінь, -ня, м. Корень. Камінь росте без коріня. Ум. корінець, корінчик. Схотілась буря і зломила деревце бідне з корінцем. Хріну корінчик. Ув. коріни́ще. Істовк собі головище об дубове корінище.
Му́рга, -ги, ж. Мѣра поверхности: три морга.
Наклепа́ти, -па́ю, -єш и -плю́, -плеш, гл. Отбить (косу). Він наклепав косу.
Русальний, -а, -е. Относящійся къ русалкамъ. Русальний тиждень, великдень. русальні розигри — по Лукашевичу четвергъ троицкой недѣли, т. е. то-же, что и русальний великдень.
Удовольняти, -няю, -єш, сов. в. удовольни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Удовлетворять, удовлетворить. Не вдовольнили (чимсь) Охрєма. Коло Дідони терся, м'явся, її щоб тільки вдовольнить.
Черевича, -чати, с. Преимущ. во мн. ч. черевичата. Башмачки.