Зара́́лити, -лю, -лиш, гл. Пройти раломъ. — Чи зараляно? — Зараляно. — Чи заволочено? — Заволочено.
Кричати, -чу́, -чи́ш, [p]одн. в.[/p] крикнути, -ну, -неш, гл. Кричать. Кричить — на десятій вулиці чутно. Кричать сови, спить діброва, зіроньки сияють. Ой як крикнув Гамалія. Стара крикнула, кинулась до його і заголосила. кричати на пуп. Кричать благимъ матомъ. Все море зараз спузиріло, водою мов в ключі забило, Еней тут крикнув, як на пуп.
Набруни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Пустить почки. Вже дерево набрунилось.
Оклецьок, -цька, м.
1) Обрубокъ.
2) Неуклюжее толстое дитя.
Підданець, -нця, м.
1) Подданный. Всі його підданці носили латані галанці, дивившись на свого царя.
2) Крѣпостной. Панські підданці.
Позлягати, -гаємо, -єте, гл. = полягати. Спать позлегаютъ.
Пороспадатися, -даємося, -єтеся, гл. То-же, что и роспастися, но во множествѣ. Скелі пороспадалися.
Хандра, -ри, ж. Норовистая кобыла.
Хапло, -ла, с. Сорная трава. Посіяла квітки, а виросло хапло.
Штанята, -нят, с. мн. Штанишки.