Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вихрещувати

Вихрещувати, -щую, -єш, сов. в. вихрестити, -щу, -стиш, гл. Крестить, окрестить иновѣрца.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХРЕЩУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИХРЕЩУВАТИ"
Відселятися, -ляюся, -єшся, сов. в. відселитися, -люся, -лишся, гл. Выходить, выйти на самостоятельное жилище и хозяйство (о сыновьяхъ). Час синам одселятися на свої оселі. Рк. Левиц.
Диптя́нка, -ки, ж. = Димтянка. Мандрьохи, хльорки і диптянки, що продають себе на час. Котл. Ен.
Капелян, -на, м. Капелланъ.
Мени́ни, -ни́н, ж. мн. Именины. Мир. ХРВ. 109. У пана менини. Мнж. 107.
Помісті нар. Вмѣстѣ. Там же біля того шинку стоїть і другий шиньок, там помісті стоїть. Екатер. у. (Залюбов.).
Прийма, -ми, ж. Въ бандурѣ: пятая изъ шести большихъ струнъ, называемыхъ бунти. КС. 1882. VIII. 282.
Пролазити, -жу, -зиш, сов. в. пролізти, -лізу, -зеш, гл. Проползать, проползти; пролѣзать, пролѣзть. Пролізла гадюка. Марко проліз по під кущем глоду. Стор. МПр. 111. Не можна в двері, — я в кватирку, або пролізу в иншу дірку. Гліб.
Роздарити Cм. роздарувати.
Слав'янолюбство, -ва, с. Славянофильство. Желех.
Хромий, -а, -е. Хромой. Хрома вівця. Вх. Уг. 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИХРЕЩУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.