Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цвітин

Цвітин, -ну, м. = цвіт 1, 2. Зроблю тобі хатину з рожевого цвітину. Мет. 120.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 425.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІТИН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦВІТИН"
Дристоко́з, -зу, м. Раст. Crocus reticulatus. ЗЮЗО. I. 120.
Зачиня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. зачини́ти, -ню́, -ниш, гл. Затворять, затворить. У свого батька і хлів зачиняв, а в нашого не хоче й хати. Ном. № 2539.
Каптур, -ра, м. 1) Клобукъ, капюшонъ монашескій. Хиба схотілось знову під чорний каптур? 2) Капюшонъ у верхней одежды. Чуб. VII. 419. Cм. капа, богородиця, відлога. 3) Женскій головной уборъ съ круглымъ дномъ изъ цвѣтной матеріи, разновидность очіпка. Накладають (молодій на голову) каптур, як у других серпанок чи очіпок. Мет. 208. О. 1861. XI. 27. Гол. Од. 59. 4) Родъ наказанія женщинъ: держа въ лѣвой рукѣ надъ головой наказываемой всѣ ея одежды, правой сѣкутъ розгами. Новц. Ум. каптурець, каптурик, -каптурок, -каптурчик. Моя жінка знакомите: задрьопана ззаду свита... Ляга спать у рові, прокинеться, як та курка, — нема платка і каптурка. Чуб. V. 1639.
Невіхна, -ни, ж. = невістка. Прийшла свекруха невіхну побужати. Мет. 265. Мамочка каже: мій синок їде, мій синок їде, невіхну везе. Грин. III. 11. Ум. невіхнонька, невіхночка. Вставай, невіхнонько, час до череди шати. Чуб. V. 694.
Окидь, -ді, ж. Легкій весенній снѣгъ (послѣ того, какъ зимній уже растаялъ). Міусск. окр.  
Пришити, -ся. Cм. пришивати, -ся.
Розігрувати, -рую, -єш, сов. в. розігра́ти, -ра́ю, -єш, гл. 1) Разыгрывать, разыграть. 2) = розігратися. А синєє море розіграло, турецький корабель розірвало. АД. І. 99.
Роскисати, -са́ю, -єш, сов. в. роскиснути и роскисти, -сну, -неш, гл. Раскисать, раскиснуть.
Самодвадсятий, -а, -е. Я и еще девятнадцать. Вх. Зн. 62.
Хибити, -блю, -биш, гл. 1) Ошибаться, давать промахъ, погрѣшать, сбиваться съ пути. Мір землю сажнем, а не ланцюгом, то не будеш хибити. Черк. у. Не хибив я проти його закону, його слова ховав у щирім серці. К. Іов. 51. Прямуйте ж, добродію, куди задумали, не хиблючи. К. (О. 1861. І. 310). 2) Миновать, обойти. Він думав, що то його хибить. Н. Вол. у. То вже вас не хибить — мусите робити. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦВІТИН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.