Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Знудити, -джу, -диш, гл. 1) Истомить. Зсушив мене, знудив мене як билину. Чуб. V. 557. 2)чим. Почувствовать, что надоѣло, опротивѣло что. Ти весела, світом рада, тобі милий світ!.. Живо, живо світом знудиш, тяженько здихнеш. Рудан. І. 30.
Кошниця, -ці, ж. Родъ высокаго и узкаго хворостянаго амбарчика, въ который ссыпаютъ кукурузу въ початкахъ. Kolb. I. 62.
Нало́й, -ло́ю, м. Аналой. Після молебня метнувся Павлюга і підійшов до налою. Стор. МПр. 149.
Наля́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. наляка́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Пугаться, напугаться.
Призвичайка, -ки, ж. Привычка. Левч. 123.
Ужахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Ужаснуться. Череваниха ж із Лесею вжахнулись і поблідли на виду. К. ЧР. 325. А грішні душі ужахнулися, у пекло йдучи, сильно плачучи. Мет. 372.
Фи́скавка, -ки, ж. Гадюка черная, Pelias berus L. Вх. Зн. 75.
Характерник, -ка, м. Чародѣй, колдунъ. К. ЧР. 151. Шевч. 363. Став я шукать знахарів та усяких характерників. Стор. МПр. 41.
Хтивий, -а, -е. Жадный, алчный.
Щербанець, -нцю, м. Раст. Hyoseris foetida. Вх. Пч. II. 32.