Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Де́ртися, -деру́ся, -ре́шся, гл. 1) Разрываться на части, рваться, драться. У матері пазуха дереться дітям ховаючи, а в дітей пазуха дереться од матері ховаючи. Ном. № 9225. 2) Карабкаться. Дереться на стіну. Васильк. у. Дратися на гору. Мет. 167. 3) О кошкѣ: царапаться. Кішка на мішок дереться — на вітер. Грин. І. 11.
Захмызуваты, -зую, -єш, гл. Загородить хмизом. Славяносерб. у.
Лі́вний, -а, -е. Умѣющій хорошо ловить. Кіт лівний, хлоп мівний — всюди поживиться. Ном. № 1257.
Мохна́вці, -вець, ж. мн. = мохнатиці = рукавиці въ загадкѣ: Мац-мац по лавці, найшов мохнавці. Чуб. І. 314. Cм. мохнатиця.
Надпусто́шити Cм. надпустошувати.
Подвійно нар. Вдвойнѣ.
Протупотіти, -почу, -тиш, гл. Пробѣжать, топая.
Скопище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояли копны или стоги. (Залюб.).
Хвальш, -ші, ж. Фальшь, надувательство, обманъ. Помилка за хвальш не йде. Ном. № 7446.
Хробацтво, -ва, с. = робацтво. Гн. II. 27.