Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вичаклувати

Вичаклувати, -лую, -єш, гл. Выколдовать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЧАКЛУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЧАКЛУВАТИ"
Бобов'янка, -ки, ж. = бобовиння. Вх. Лем. 393.
Гижки, -жок, ж. мн. Студень изъ свиныхъ ножекъ и пр. Ножки въ студнѣ. Kolb. I. 50. МУЕ. I. 105. Вх. Зн. 16. Тоже: драглі 2, холодець.
Доку́ка, -ки, ж. Досада, хлопоты, надоѣдливость. Докука мені з дітьми. Черк. у. Докука з свинями — допіру погодувала, — знов кричать. Черк. у.
Збочи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Уклониться въ сторону. Павлогр. у. Козак бачив (дівчину край долини), конем збочив. Гол. І. 120. 2) Покривить душою, сдѣлать несправедливость. Зміев. у.
Кончина, -ни, ж. 1) Край, конецъ. Я не бороню йому стояти при престолі Божому й до кончини його віку. МВ. І. 16. 2) Смерть. Ідіть, діти, кланяйтесь батькові, бо недалеко його кончина. ЗОЮР. II. 284.
Подостачати, -ча́ю, -єш, гл. Доставить (многое). Нічого в їх не було, а це вже він подостачав усе. Харьк.
Полузати, -заю, -єш, гл. Пощелкать (орѣхи, сѣмячки).
Спрятувати, -тую, -єш, гл. Прибирать, убирать. Cм. прятати. Н. Вол. у.
Уворужити Cм. уворужувати.
Угорський, -а, -е. Венгерскій. Король угорський. Ном. № 11699.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЧАКЛУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.