Біяк, -ка, м.
1) Большой молотъ, служащій для пробиванія мельничныхъ каменьевъ, для раскалыванья дерева и пр. Біяком дуби в лісі то-що б'ють.
2) = бияк. Ой біяк черешневий, капиця залізна; як мя попер мужик ціпом, аж мі шкура злізла. Ум. біячок. Ув. біячисько.
До́лонько, -ка, м. Ум. отъ I. Діл.
Зіхідний, -а, -е. Всхожій, годный для посѣва (о сѣменахъ). Пшениця... умолотна... зіхідна.
Лихови́на, -ни, ж. Несчастный случай.
Порядити, -джу́, -диш, гл. Прибрать, привести въ порядокъ.
Рільник, -ка, м. Земледѣлецъ, хлѣбопашецъ.
Стидувати, -ду́ю, -єш, гл. Стыдиться. Я стидую перед людьми.
Тхореня, -няти, с. Маленькій хорекъ. Тхір вибіг з своїми тхоренятами.
Чашка, -ки, ж.
1) Чашка.
2) Въ прялкѣ для пряденія шерсти: «деревянный цилиндръ, вращающійся на желѣзной оси между столбиками зайчика; на этотъ цилиндръ накладываютъ безконечную веревку маховаго колеса, приводящаго въ дѣйствіе чашку». Ум. чашечка.
Чманіти, -ні́ю, -єш, гл. Быть угорѣлымъ, угорать, одурѣвать. Після горілки днів зо три чманієш.
