Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буркутовий, -а, -е. = буркутський. Желех.
Заклика́льник, -ка, м. Зовущій, зазывающій.
Засели́ти, -ся. Cм. заселювати, -ся.
Канати, -ня́ю, -єш, гл. Гибнуть. Люде мруть, капають в тюрмах голі, босі. Шевч. 160.
Куночка, -ки, ж. Ум. отъ куна.
Незаздрий, -а, -е. 1) Независтливый. 2) Неревнивый.
Прорубувати, -бую, -єш, сов. в. проруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Прорубывать, прорубить. Прорубує тернову огорожу. К. Іов. 11. Прорубай вікно; щоб видно було. Чуб.
Рогіз, -го́зу, м. Болотное растеніе, Typha angustifolia. ЗЮЗО. І. 140. Котл. Ен. III. 64. О. 1862. І. 55. Покинь сани, візьми віз, та й поїдем по рогіз. Ном. № 546.
Салій, -лія, м. = салєник. Вх. Зн. 62.
Сметануватий, -а, -е. О смушкѣ: сѣрый съ отливомъ матово-серебристаго цвѣта. Вас. 198.