Генде, гендека нар. Вонъ тамъ.
Жорства́, -ви, ж. Гравій. Скрізь доріжки жорствою висипано.
Лакузитись, -жуся, -вишся, гл. Поддѣлываться, подлаживаться.
Нещасник, -ка, м. Несчастный мужчина.
Пестивий, -а, -е. Нѣжный, ласкающій. Мати увечері своїм пестивим голосом нашепче дитині про любов до всього живого.
Рушати, -ша́ю, -єш, сов. в. рушити, -шу, -шиш, гл.
1) Двигать, двинуть, трогать, тронуть, шевелить, пошевелить, шевельнуть. Чорненьке маленьке щонабільшу колоду рушить. Сват, не сват, а мого не руш нічого. Не руш чужого. Як улана не любити, як же за ним не журити: ой як рушить очима, — вийме душу плечима; ой як рушить плечима, пройме душу очима.
2) Двигаться, двинуться, трогаться, тронуться. Сам Хмельницький наперед всіх рушав. Ой як будете, вірне товариство, з Перекопу рушати, то не забувайте, вірне товариство, і моїх волів заняти. Та й рушимо тихесенько в далеку дорогу. Вітрець рушив. Рушай! Трогай! Мартъ!
Свяченина, -ни, ж. = свячене.
Склячий, -а, -е. Блестящій какъ стекло, глянцовитый.
Схаб, -бу и -ба, м. Мясо съ ребрами, бокъ.
Тибель, -бля, м. Деревянный гвоздь. Дома є вербовий тибель, той, що пластини збивають.