Біленик, -ка, м. Выбѣленная юбка.
Благий, -а, -е. 1) Благой, блаженный. Отець Андрій.... устав та: «Боже благий, Боже мій милостивий!» каже.
2) Плохой. Коли хліб благий, то його не жнуть, а косять.
3) Ветхій. Благенькі сорочечки, драночки.
4) Немощный, слабый. Ум. благенький, благонький, благесенький. Віз у його благенький.
Завози́тися, -жу́ся, -зишся, гл. Затаскаться, загрязниться.
Кий I, ки́я, м. 1) Палка, трость. Язик доведе до Київа і до кия. Один тілько мій Ярема на кий похилився. 2) Дубина, палка, на концѣ которой шаровидное утолщеніе отъ оставленной части корня. Приходить багато народу з мечами й киями. Ум. кийок, кийочок. Которий козак не міє в себе шаблі булатної, пищалі семип'ядної, той козак кийка на плечі забірає, за гетьманом Хмельницьким ув охотне військо поспішає. . Ув. киюра, кияка, кияра. Як сім раз одважить киякою, то хліба більше не їстимеш.
Копія, -пії, ж. Копія. Хто в Шевченковій Катерині, або хоч і в Марусі Квітчиній, бачить ескіз, копію з людини?
Котляр, -ра́, м. = кітляр.
Кунштація, -ції, ж. Декораціи, сценическая обстановка. Дія третя. Кунштація та ж.
Підтакати, -ка́ю, -єш, гл. Поддакивать.
Позолотити Cм. позолочувати.
Храбур, -ря, м. = храбори.