Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випосажити, -жу, -жиш, гл. Дать приданое. Левч. 31.
Вітренько, -ка, м. Ум. отъ вітер.
Димі́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Дымить, испускать дымъ.
Захотиты, -чу, -чешъ, гл. = захтиты. Захотила вража баба молодою буты. Мет. 471.
Кубан, -на, м. Взятка. Кубан все одно, що й хабар. Св. Л. 164.
Підклоняти, -ня́ю, -єш, сов. в. підклони́ти, -ню́, -ниш, гл. = підхиляти, підхилити.
Подотоплювати, -люю, -єш, гл. Дотопить (во множествѣ). Подотоплюй же швидче груби та позачиняй гарненько.
Прогромаджувати, -джую, -єш, сов. в. прогрома́дити, -джу, -диш, гл. Прогребать, прогресть. Прогромадив ямку і заховав кость. О. 1862. V. 84.
Пронурок, -рка, м. = понурок. Вх. Пч. II. 9.
Унуків, -кова, -ве Внуковъ. Ждала баба внукового книша, та вилізла душа. Чуб. І. 301.