Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випліскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. виплескатися, -каюся, -єшся, одн. в. виплеснутися, -нуся, -нешся, гл. Выплескиваться, выплескаться, выплеснуться, вылиться. Аж вода з ночов випліскувалася. Мир. Пов. II. 86.
Заволі́кування, -ня, с. = заволікання. Левиц. І. Кайд. С. 186.
За́втра, за́втре, нар. Завтра. Сьогодня пан, а завтра пропав. Ном. № 1152. На завтра(е). На слѣдующій день, на другой день. Щоб на завтре на ранок рушники виткала. Рудч. Ск. II. 100. По за́втрьому. Послѣзавтра. Як сьогодні, так і завтра, як завтра, так і по завтрьому. Мир. ХРВ. 171.
Заду́мати, -ся. Cм. задумувати, -ся.
Збива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зби́тися, зіб'ю́ся, -б'єшся, гл. Сбиваться, сбиться, скучиться, слѣпиться; собраться. Казав Хома: душа моя, де ти забарилась? У собачинім хвості та в ковтуни збилась. Ном. № 10973. На майдані збилось багацько народу. Стор. МПр. 50. Подме Господь — і льодом стануть води, загуснувши, збиваються у камінь. K. Іов. 82. на що. Собрать денегъ на что. Збився Пилип і на хату. Мир. Пов. І. 125. Ти на свою худобу тим часом збився б. Г. Барв. 179. 2) Быть сбиваемымъ, сбитымъ, сшибленнымъ. Збий оту грушу з гілки. — Коли ж не збивається! 3) Сбиваться, сбиться; спутаться, ошибиться. Ми збились того сліду, що їхали, та не знать де й опинились. Новомоск. у. ( Залюбовск.).з пантели́ку. Сбиться съ толку. Хоч буцім, Грицьку, ти на пана закрививсь, та з пантелику ти, так як другі, не збивсь. Г. Арт. (О. 1861. III. 87). 4) Подниматься, подняться вверхъ. Знов зірвався, збився та й полетів. Федьк. III. 141. 5) Возмущаться, возмутиться, взволноваться. Чоловіка не маю, щоб, як зіб'ється вода, вкинув мене в купальню. Св. І. V. 7. бу́чі. Подняться шуму, крику, скандалу. Така буча збилася, ща ледві розняли їх. МВ. ІІ. 185.
Качаточко, -ка, с. Ум. отъ кача.  
Ману́шка, -ки, ж. Малютка. Та воно манушечка, — не бий його. Волч. у.
Мерли́ця, -ці, ж. Шкура дохлой овцы.
Обчернити, -ню́, -ни́ш, гл. = обчорнити.
Потопленик, потопляник, -ка, м. = потопельник. ЕЗ. V. 209. Камен. у.