Бузун, -на, м. Низшій сортъ соли (съ примѣсью грязи).
Бунтівник и бунтовник, -ка, м. Бунтовщикъ. Лихі бунтівники, перевертні щоденні.
Імжити, імжу, -жиш, гл. = мжити. Ой у саду дрібен дощик імжить. Ой на горі сніжок імжить.
Кінчати, -ча́ю, -єш, с. в. кінчи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Оканчивать, кончать, кончить. Кінчаючи своє слово до шановного читця, повинен додать... У роскоші кінчають вік щасливий. 2) Добивать. Розійшлися гайдамаки... з ножем у халяві жидів кінчать. Було тобі жидів кінчать, ляшків не займати.
Купецтво, -ва, с.
1) Торговля. Іде купець на купецтво. Сухобрус усе ходив до магазина, не кидаючи купецтва. Отцева-матчина молитва в купецтві, в реместві на поміч помагає.
2) Купечество.
Ляща́ти, -щу, -щи́ш, гл. 1) Пронзительно, рѣзко говорить. 2) Отдаваться, раздаваться (о звукѣ). Аж лящить жіночий регіт. Не спить рябко та все так гавка, скаучить, що сучий син, коли аж в ухах не лящить. Оце їсть! аж по-за ухами лящить. Так уминає, що аж за ушима лящить.
Маста́к, -ка́, м. = мисте́ць. От я до жалю не мастак.
Повісмо, -ма, с. Связка пеньки или льна въ 10 или 12 жмѣнь. От баба дала дідовій дочці повісмо конопель, щоб вона за ніч спряла. Ум. повісемце.
Спуст, -ту, м.
1) Мѣра: три ведра водки. Тепер пішов до оренди да взяв спуст горілки; покрепивсь по гірких трудах, не забув і жінки.
2) Большой рубанокъ, стругъ. НВолын.,
3) = кощок.
Чукан, -на, м. Кирка съ клювомъ.
