Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вершляг, -га, м. Молоть. (Коваль) і каже: Ну, я нагрію кліщі, а ти бери вершляг. Мнж. 124. Вершляг хоч шклянку розбиває, та штуку з криці вигинає. Греб. 322.
Зага́йний, -а, -е. Медлительный, кропотливый, нескорый. Загайна робота. Черк. у.
Загамува́тися, -му́юся, -єшся, гл. Успокоиться, утихнуть; удержаться. Не руш її (дитини), — тільки що загамувалась. Черк. у.
Зао́хати, -хаю, -єш, гл. Заохать. Тілько пані заоха, або хто з дівчат на ухо за чим озветься. МВ. (О. 1862. III. 35).
Ножіний, -а́, -е́ = ножаний. Ножіна ступа. Шух. І. 161, 162.
Помаяти, -маю, -єш, гл. Развѣваться нѣкоторое время. Уже моя руса коса по двору помаяла. Чуб. V. 582. Не дають вітри постояти, зеленому листу помаяти; та не дають люде погуляти, русою косою помаяти. Мил. 87.
Пообсаджувати, -джую, -єш, гл. Обсадить (во множествѣ).
Просторий, -а, -е. Просторный. Просторий двір. Стор. II. 96. Вивів Бог мене з тісноти на просторе оболонє. К. Псал. 38.
Пухтя, -ті, м. = пухтій.
Трюхом нар. Рысью. Трюхом біжить кінь. Камен. у. Ум. трюшко́м. Чуб. II. 590.