Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ловійво, -ва, с. Ловля, ловитва. Мнж. 184.
Осюди нар. Вотъ сюда. Желех.
Отруя, -ру́ї, ж. = отрута.
Пообділяти, -ля́ю, -єш, гл. = пообділювати. Усіх, усіх старців під церквою бубликами пообділяла. Борз. у.
П'ядак, -ка, м. Насѣк. Гусеница геометра, Cheimatobia brumata. Вх. Лем. 459.
Співливий, -а, -е. = співучий. Які співливі баби. Черниг. г. Соловей инший удасться дуже співливий. Волч. у.
Спостерегати, -га́ю, -єш, сов. в. спостерегти, -режу, -жеш, гл. Замѣчать, замѣтить. Ні батько, ні мати не спостерегли. Г. Барв. 238.
Хабарій, -рія, м. = хабарник. Желех.
Ходячий, -а, -е. 1) Ходящій. 2) Бродячій, не осѣдлый, находящійся постоянно въ движеніи. Чумаки — народ ходячий. Вольному воля, а ходячому путь. 3) О больномъ: не лежавшій, на ногахь находившійся во время болѣзни. Ота жінка ходяча вмерла. Н. Вол. у. У нас увесь такий рід, що ходячий мре.
Чабанистий, -а, -е. = чабаний. Ідут воли з Московщини, а все чабанисті. Гол. III. 45.