Живу́чість, -чости, ж. Живучесть.
Забала́кувати, -кую, -єш, с. в. забала́кати, -каю, -єш, гл. Заговаривать, заговорить. Зараз підсіла до чоловіка та й ну Сюю забалакувати. Забалакує до його так люб'язненько.
Заревти́, -ву́, -ве́ш, гл. 1) Заревѣть, издать ревъ. Лев заревів. Арена звірем заревла. Ой заревло на порозі телятко. Пекельнеє свято по всій Україні сю ніч зареве. Море повстало і заревло. . Зашуміла вода й заревла. Заревла страшенна буря. Заревли великі дзвони. І знову ліри заревли. 2) Заревѣть, заплакать. Пройшла уже й Покрова, — заревла дівка як корова.
Затужа́вілий, -а, -е. Загустѣлый, затвердѣлый, уплотнившійся.
Модре́нь, -ні, ж. = модрина.
М'я́та и мня́та, -ти, ж. Мята: a) Mentha officinalis; б) — во́дяна. Mentha aquatica L. в) — кучерява. Mentha piperita L. Var crispa; г) — холодна. Mentha piperita L. д) — польова. Mentha arvensis. е) песяча м'ятка. Nepeta cattaria. Ум. м'я́тка, мня́тка.
Оточувати, -ся. Cм. оточати, -ся.
Плавкий, -а́, -е́ 1) Хорошо плавающій.
2) Плавный.
3) Ровный, гладкій, скользкій. У панів усе плавке за що не візьмешся: чи стіл, чи ослінчик, — таке все плавке, гладеньке. — шлях. Ровная, гладкая санная дорога. плавкі сани. Сани легкія на ходу.
Тюкання, -ня, с. Кричаніе тю.
Цмокати, -каю, -єш, гл.
1) Чмокать; щелкать языкомъ. Еней то цмокав, то свистав.
2) Цѣловать.