Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вівця

Вівця, -ці, ж. 1) Овца. Хто стається вівцею, того вовк ззість. Ном. № 3841. Вівцю стрижуть, а друга дивиться. Ном. № 3904. 2) мн. Родъ дѣтской игры. Ив. 59. Ум. овечка, овеченька, овечечка. Женуть вола із діброви, овеченьки з поля. Мил. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 203.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІВЦЯ"
Княжейка, -ки, ж. Ум. отъ княгиня.  
Ме́рзлий, -а, -е. 1) Мерзлый, замерзшій. Захотілось мерзлого в Петрівку. Ном. № 5344. 2) Чувствительный къ холоду. Ум. мерзле́нький.
Обмощувати, -щую, -єш, сов. в. обмости́ти, -щу́, -стиш, гл. Обкладывать, обложить чѣмъ. Посадив у возик, обмостив подушками. Грин. II. 225.
Обрубувати, -бую, -єш, сов. в. обрубати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Обрубать, обрубить. Треба обрубати кригу на колодязі, бач як здорово намерзло. 2)криницю. Вставить срубъ въ родникъ. Чуб. III. 150. Ой у полі криниченька обрубленая. Чуб. ІІІ. 149.  
Попідсушувати, -шую, -єш, гл. Подсушить (во множествѣ).
Розохотити, -ся. Cм. розохочувати, -ся.
Стовпа́тий, -а, -е. Полосатый. Плахта стовпата.
Тобілка, -ки, ж. = табівка. Гол. Од. 67.
Чорнюха, -хи, ж. = чорнявка. Ой дівчино чорнюхо, люблю тебе, псяюхо. Гол. II. 197.
Шкоблити, -блю, -блиш, гл. Скоблить, скресть. Шух. І. 253.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІВЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.