Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безклубий, -а, -е. Имѣющій слабо развитая или поврежденныя бедра. Безклубий віл.
Боронити, -ню́, -ниш, гл. 1) Оборонять, защищать; хранить К. ЧР. 358. В морі не втопила, од смерти боронила. Макс. (1849) 51. Предки наші славні боронили волю. К. Досв. 27. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти. Ном. № 152. 2) Запрещать. Оженися, сину, я не бороню, та не бери вдови, бо я не велю. Чуб. V. 880. Ой прошу вас, гості милі, не бороньте того. Грин. ІІІ. 648. 3) Бороновать. Оре плугом, кіньми боронить. Чуб. V. 199.
Васаг, -га, м. Чумацкій возъ. Св. Л. 187.
Відв'Язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. відв'язатися, -жуся, -жешся, гл. Отвязываться, отвязаться.
Зморокувати, -ку́ю, -єш, гл. Выдумать. Ходив собі по вулиці, та ось що зморокував. Кв. Драм. 228.
Облаз, -зу, м. Стремнина, крутизна, обрывистая скала, обрывъ. Угор. Шух. І. 79.
Опитати Cм. опитувати.
Паморочка, -ки, ж. = мряка. Кременч. у.
Пластунський, -а, -е. Принадлежащій пластуну. Пластунські курені. О. 1862. II. Кух. 63.
Плужити, -жу, -жиш, гл. 1) Пахать плугомъ. Плужили, волочили та сіяли. ЕЗ. V. 31. 2) Везти, идти хорошо. Поки щастя плужить, поти й ворог служить. Ном. Не плужило йому якось: чи скотину заведе, чи свининку, чи кобилу... — гледи й подохне, або вовк поїсть. Драг. 146.