Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Арґа́т, -та, м. 1) Работникъ, наемникъ. Пот. III. 15. 2) Рабочій на запорожскихъ рыбныхъ ловляхъ, большею частью бездомный бродяга. Рудч. Ч. ІІ. 245, отчего — 3) Бездомный бродяга. Желех.
Дія́кон, -на, м. = Дякон. Священники-діякони повелять дзвонити, тоді об нас перестануть люди говорити. Чуб. V. 152.
Дури́ло, -ла, м. 1) = дурень. Харьк. г. 2) Раст. Angelica archangelica.
Дя́гель, -лю, м. Раст. a) Angelica sylvestris. ЗЮЗО. І. 111. б) Archangelica officinalis. ЗЮЗО. І. 112.
Перебігати 2, -га́ю, -єш, сов. в. перебігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Перебѣгать, перебѣжать. Голодний поле перебіжить, а голий три. Ном. № 648. Дівчата з відрами бігли... перебігаючи Дашковичеві дорогу. Левиц. Пов. 102. Июли це перебіга йому дорогу чорт. Рудч. Ск. II. 21. 2) Забѣгать, забѣжать впередъ, встрѣчать, встрѣтить. Пішла вона у церкву, а роботник і собі: перебіг її та й став на криласі. Мнж. 92. А на тихому Дунаю нас перебігають січовики-запорожці. Шевч. 259. 3) Пробѣгать, пробѣжать. Перебігли чотирі милі дороги. Мет. 184.
Позавозити, -вожу, -зиш, гл. 1) Завезти (многое). Як станем їхати в город, то й почнуть баби: завези моїй, дочці сорочку! завези моєму синові чоботи! та як почнеш завозити та й прогаєшся, поки всім позавозиш. Харьк. 2) Уѣхать, не возвративъ занятаго. Позичиш кому грошей, чи й так чого попросе, а тоді й поїде і не віддасть. Отак чимало вже нашого позавозили. Харьк. у.
Полетіти, -лечу́, -ти́ш, гл. Полетѣть. Полетів голуб та й сів у житі. Мет. 107.
Помазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. помазатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Намазываться, намазаться. Помазатися паном, панами. Стать бариномъ, на барскій ладъ жить. Сим. 141. Уже він помазався паном. Черк. у. Возний так і бундячиться, що помазався паном. Котл. Н. П. 387. Помазатися чим. Употребл. иногда въ значеніи: едва что-либо узнать. Тільки що помазався книжкою, що й розгорнуть гаразд не вміє. Ком. II. № 871. 2) Получать, получить помазаніе. 3) Запачкиваться, запачкаться.
Ранш нар. = раніш. Сьогодні ранш ніж учора зібрались судящі. Кв. II. 250. Ум. раншенько. Г. Барв. 150.
Тирлиґач, -ча, м. Плохой музыкантъ, преимущественно скрипачъ. О. 1861. X. Св. 60.