Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Богомазів, -зова, -ве Относящійся къ иконописцу, къ плохому живописцу, принадлежащій ему.
Бойовище, -ща, с. Поле битвы. К. ЧР. 173.
Видристатися, -таюся, -єшся и -щуся, -щишся, гл. Испражниться поносомъ.
Держки́й, -а́, -е́. 1) Цѣпкій, липкій. Глина держка, добра для муру. Міусск. окр. 2) Стойкій, устойчивый; о суднѣ также: поднимающій много грузу. Це держкий човен: хоч би ми й усі посідали, то здержить. Харьк. г.
Допо́внити, -ся. Cм. доповняти, -ся.
Європе́єць, -пе́йця, м. Европеецъ. Ми вже стали європейцями. Левиц. І.
На́зілки, (ків?), мн. Мужское сѣмя у пчелъ. Як на молочко в матки трутні накидають назілки, то й вилупляться бджоли. Лебед. у.
Побілка, -ки, ж. Глазурь изъ бѣлой фаянсовой глины, которою покрываютъ глиняную посуду передъ размалевкой ея. Шух. І. 262.
Спорати, -раю, -єш, гл. = упорати. Екатер. у. Спорали ячмінь, а ще гречка зосталась. Волч. у.
Уліпити Cм. уліплювати.