Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Глупина, -ни, ж. Глухое, густо заросшее мѣсто въ лѣсу. У глупині вовки. Н. Вол. у.
Мі́ти, -мію, -єш, гл. = мати. То самий був Сава, котрий мів розбойників на Савур-могилі. Драг. В лісі було, листя міло. Чуб. І. 310.
Паучиня, -ня, с. = павутиння. Вх. Лем. 447.
Підвір'я, -р'я, с. Мѣсто занятое дворомъ, дворъ. Пішли вівці по підвір'ю. Мил. 42. Колись і на моїм підвір'ї буде болото. Ном. № 4885.
Проворкуватий, -а, -е. = проворний. Черниг. г.
Скопердин, -на, м. Родъ, игры.
Сперечатися, -ча́юся, -єшся, гл. Спорить. Та се було тоді, як ми з ним сперечалися за землю. Уман. у. Стара Тихониха трохи сперечалась, а батько згодився. Левиц. І. 1. 20.
Струхнутися, -хнуся, -нешся, гл. = струснутися. І ковтки мої струхнуться в ямі. Ном. № 3593.
Утішати, -шаю, -єш, сов. в. утішити, -шу, -шиш, гл. Радовать, обрадовать. Буду серце твоїм законом утішати. К. Псал. 275. Ой як гляну на сідельце, — втішу своє, серце. Мет. 23.
Шамко нар. Проворно, скоро, быстро. Шуми ж, вітре буйнесенький, в хмарі й на землі, ганяй же ти шпарко-шамко човни по воді. О. 1861. XI. 44. Ум. шамке́нько. Шамкенько жне. Черк. у.