Зведе́нник, -ка, м. Сводчикъ, посредникъ при сдѣлкѣ; сводникъ. Давай, батьку, гроші, — каже прихожий зведенник: упустимо сюю коня, — другого не знайдеш такого.
Йойчати, -чу, -чиш, гл. = йойкати.
Кривоп'ятий, -а, -е. Съ кривыми пятками. Хотіла мене мати за п'ятого оддати, аж той п'ятий стидким, кривоп'ятий.
Перелямувати, -мую, -єш, гл. Обшить наново края каймою.
Підісок, -ска, м. Пластинка желѣза подъ нижней частью деревянной оси.
Поліж, -жу, м.? Траву на поліж косити.
Посипатися, -плюся, -ллєшся, гл. Посыпаться. Чорт як свиснув, то аж листя посипалось.
Розвинутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = розвитися. Головка хитнулась, коса розвинулась. Ой гаю мій, гаю, як ся мені не розвинеш, то тя порубаю.
Тринка, -ки, ж. Ум. отъ трина.
Угнати, -на́ю, -єш, гл. = вугнати.
