Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шемінь

Шемінь, -ня, м. Трехгранный тяжелый желѣзный ломъ для откалыванія крупныхъ кусковъ льда при устройствѣ прорубей для рыбной ловли. Вас. 187.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 491.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕМІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕМІНЬ"
Бобирчик, -ка, м. Ум. отъ бобирь.
Вихурятися, -ряюся, -єшся, гл. Чваниться. Зміев. у.
Закла́дчини, -чин, ж. мн. = закладини. Як положать зруб на хату..., то п'ють закладчини. ХС. III. 39.
Закопи́лити Cм. закопилювати.
Повинитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. = повинуватися. Та призналась і повинилась їй. Стор. МПр. 35.
Помокти, -немо, -нете, гл. Измокнуть (о многихъ).
Поросячка, -ки, ж. = поросючка. Радом. у.
Похитрувати, -ру́ю, -єш, гл. Похитрить.
Пташів'я, -в'я, с. соб. = птаство. Вх. Лем. 458.
Соя, со́ї, ж. пт. Соя, Corvus glandarius. Ном. № 14029. Вх. Пч. IІ. 10.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕМІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.