Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видовище, -ща, с. Зрѣлище. Желех.
Дити́нитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Ребячиться, корчить изъ себя дитя. Лебед. у. Ось не дитинься та приймай гроші за теля. Камен. у. 2) Впадать въ дѣтство.
Запомага́ння, -ня, с. Помощь, вспомоществованіе. К. МБ. XI. 153.
Карунка, -ки, ж. 1) Позументъ. Аж зирк — Паллантова лядунка і золота на ній карунка у Турна висить на плечі. Котл. Ен. VI. 89. 2) Карнизъ. Черниг. и Харьк. г.
Наддністря́нець, -нця, м. Житель Приднѣстровья. Желех.
Обсіпувати, -пую, -єш, сов. в. обсіпати, -паю, -єш, гл. Обдергивать, обдергать.
Пообіцяти, -ця́ю, -єш, гл. = пообіцятися.
Приодіти, -діну, -неш, гл. Одѣть. АД. І. 246. Був єм наг і не приоділисте мене. Гн. II. 81.
Прогуляння, -ня, с. Прогулка. Поїдемо, Домно, а в чистеє поле, в чистеє поле да й на прогуляння. Чуб. V. 704. Ой пустіть коня на прогуляння. Грин. III. 631.
Скрипак, -ка, м. = скрипаль. Шух. І. 29.