Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

відбріхуватися

Відбріхуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. відбрехатися, -шуся, -шешся, гл. Отдѣлываться ложью, оправдываться, оправдаться при помощи лжи, вывернуться изъ бѣды ложью. Прийшовши додому, тяжко їй було відбріхуватись перед матір'ю, що не принесла ягідок; бо зроду не брехавши ні в чім, не знала як і викрутитись. Кв. І. 45. Брехнею не відбрешешся. Ном. № 6796.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 205.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБРІХУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІДБРІХУВАТИСЯ"
Наблука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Нашляться вдоволь.
Начепурити, -рю́, -риш, гл. Принарядить.
Підшкильнути, -ну, -неш, гл. Посмѣяться надъ кѣмъ, уколоть насмѣшкой. Воно було й на лад пішло у їх дім, та Ілько підшкильнув пана трохи, а він і каже: «як отак шкилювати з мене, так шкода! не найму землі». Волч. у.
Половецький, -а, -е. Половецкій. Серед землі половецької. Шевч. 645.
Салашитися, -шуся, -шишся, гл. Поселяться гдѣ. Желех.
Телепка, -ки, ж. Глупый, пустой разговоръ. Вх. Лем. 473.
Увести, -ся. Cм. уво́дити, -ся.
Утікацький, -а, -е. Принадлежащій бѣглецу. К. XII. 87.
Ціпа-ціпа, меж. = ціп 2. Вх. Уг. 274.
Чернецтво, -ва, с. 1) Монашество. 2) соб. монахи. К. ПС. 119.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІДБРІХУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.