Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Веселечко, -ка, с. Ум. отъ весло.
Відбутка, -ки, ж. = відбуток.
Галич, -чі, ж. соб. Галки, грачи. Галич поле криє. Шевч. 52. Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина. Грин. І. 254.
Глуздити, -джу, -диш, гл. Бить, стегать. Берет довгу запруту і глуздит їх. Драг. 121.
Здера́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. зде́ртися, -ру́ся, -ре́шся, гл. 1) Сдираться, содраться. 2) Взбираться, взобраться, вскарабкиваться, вскарабкаться. Як кіт здерся на скелю.
Івасик, -ка, м. Раст. Trifolium montanum L., T. pratense L. ЗЮЗО. І. 139.
Кір, -ко́ру, м. Корь. А піднялася на ноги — кір, гвіздочки та кигили, страшні заливні кашлі підкошували дитячі сили. Мир.
На́вхрест нар. Крестообразно, на́крестъ. Обмахнулись два ляшеньки навхрест шабельками. Н. п. Навхрест руки держить. Н. п.
Обачитися, -чуся, -чишся, гл. Выздоровѣть. Вх. Лем. 440.
Пообіцятися, -цяюся, -єшся, гл. Дать обѣщаніе, обѣщаться.