Віддирати, -раю, -єш, сов. в. віддерти и відідрати, -деру, -реш, гл. 1) Отдирать, отодрать, отрывать, оторвать. Відірвав нитки, утяг у голку та й почав пришивати до чумарки те, що віддер. 2) Только несов. в. Отплясывать, откалывать. Метелиці та гопака гуртом віддирають.
Відродок, -дка, м. Выродокъ.
Галичина, -ни, ж. Галиція.
Гірський, -а, -е. Горный. Був схожий до гірських розбійників.
'Д пред., сокращ. од. Жене 'д смерти відборонив.
Доя́р, -ра́, м. Доильщикъ овецъ.
Затрима́ти, -ма́ю, -єш, гл. Задержать. Кохання... затримало і руку Вожу, щоб покарать грішників. Лучче чорта затримати, ніж ледачу жінку.
Кишка, -ки, ж.
1) Кишка. Чи мох, чи вовна, аби кишка повна. Треба думать та гадать, чим кишки напхать.
2) Колбаса, начиненная кашей. Дайте мені кишку, іззім у затишку.
3) Красный наростъ на головѣ индѣйскаго пѣтуха.
4) ходити без кишни. Ходить безъ пояса. Ум. кишечна.
Пирщ, -ща, м. Прыщъ, нарывъ. — моровий. Карбункулъ.
Просмикувати, -кую, -єш, сов. в. просмикнути, -ну, -неш, гл. Продергивать, продернуть сквозь что. Кождому гостеві просмикує в застіжку (стрічку).