Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зашамоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Зашелестѣть, зашуршать. В сінях щось зашамотіло. Мир. Пов. І. 158
Зв'я́нути, -ну, -неш, гл. Завянуть. Травою зв'яло моє тіло. К. Псал. 230.
Купатися, -паюся, -єшся, гл. Купаться. Хто по кладці мудро ступає, той ся в болоті не купає. Ном. Душно мені: ходім, дочко, до ставка купатись. Шевч. 22.
Летя́чий, -а, -е. = летючий 1. Летячу птицю б'є. Канев. у.
Підбурити, -ся. Cм. підбурювати, -ся.
Поганючо нар. ув. отъ погано. Поганючо співали.
Позастрявати, -ряємо́, -єте, гл. Застрянуть (во множествѣ). Иродову греблю прорвала вода і вози там позастрявали. О. 1862. І. 34.
Пробавити, -влю, -виш, гл. Промедлить, употребить время. Цілий ранок на тому пробавить. МВ. (О. 1862. III. 41).
Урож'я, -ж'я, с. Урожай. Не тучить множ'я, єно урож'я. Шейк.
Шило, -ла, с. 1) Шило. шило в мішку не втаїться. Не удержится въ секретѣ, обнаружится. Ном. № 6798. його й шило голить. Такой счастливый. Ном. № 1646. не вміє й шила загострити. Ни къ чему не способенъ. 2) Заостренная палка, на которую натыкаютъ кусокъ рога для распариванія его. Вас. 163. 3) шила бити. Родъ игры. О. 1861. XI. Св. 31. 4) шилом їхати. Ѣхать, запрягши лошадей гуськомъ. Вх. Зн. 82. Ум. шильце. Побігла попадя до шевця і випросила у нього шильця і дратву. Чуб. II. 106.