Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брувина, -ни, ж. Шептала. Ум. брувинка.
Загла́джувати, -джую, -єш, сов. в. загла́дити, -джу, -диш, гл. 1) Заглаживать, загладить, приглаживать, пригладить. Та вмий біле личко, та загладь головочку. Чуб. III. 39. 2) Уничтожать, уничтожить, истреблять, истребить. Загладжують безбожники границі. К. Іов. 52. Він хоче загладити наше обличчє серед народів. К. ХП. 132.
Імення, -ня, с. Имя. Дали вони їм імення: сину Іван, а дочці — Ганна. Рудч. Ск. І. 131.
Лісо́к, -ска, лісонько, -ка, лісо́чок, -чка, м. Ум. отъ ліс.
Понадбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Надбиться (во множествѣ).
Складня, -ні, ж. = кладня. Гол. II. 518.
Уштрикнути, -ну, -неш, гл. 1) Воткнуть, вонзить. 2) Кольнуть, нырнуть. Він і здрігне, неначе його шилом уштрикнули. Стор. II. 35.
Фіомак, (ку?), м. Раст. можжевельникъ, Juniperus communis L. Вх. Уг. 277.
Халасун, -на, м. Лакомка, обжора. Желех.
Хвостачка, -ки, ж. Въ загадкѣ названіе ложки. Є у нас бучок, а на бучку яворець, на яворці конопка, на конопці глинка, а на глинці млячка, а в ній хвостачка. Ном. стр. 301, № 109.