Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безбородько, -ка, м. Человѣкъ не имѣющій бороды.
Беручий, -а, -е. = беркий 2. У нас діти беручі до письменства. Харьк. З його був би добрий маляр, бо воно хлоп'я до всього беруче. Шевч. (КС. 1883. II. 404).
Вершечок, -чка, м. Ум. отъ вершок.
Заразни́й, -а́, -е́. = заразливий. Холера дуже заразна. Волч. у.
Нарозумі́ти 2, -мі́ю, -єш, гл. Взять въ толкъ, набраться умѣнья. Пани нарозуміли од мужиків, як хазяйнувати треба. Волч. у.
Попідмальовувати, -вую, -єш, гл. Подкрасить (во множествѣ).
Прилигати, -га́ю, -єш, гл. Привязать налигачем (воловъ).
Рівнісінький, -а, -е. Совершенно гладкій,, с. прямой, с. равный.
Сім, семи и сімо́х, сьомох числ. Семь. Що-дня, ззідав по семи хліба. Грин. II. 269. Баба сім миль зза пекла, — очень злая баба. Ном. № 242. Коли б сім собак, то б од усіх сімох оділась. Ном. № 3345.
Хитати, -таю, -єш, гл. Шатать, качать. Ой у полю билина, вітер нею хитає. Чуб. V. 74. Сиділа на лаві, хитаючи в обіймах недужу свою дитинку. МВ. ІІ. 178. Хитати головою. Ой тихо, тихо Дунай воду хитає. Грин. ІІІ. 494.