Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ай! I, меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу! Шевч. 306. Употребляется также для выраженія похвалы. Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли. Рудч. Ск. І. 94.
Блювака, -ки, об. Страдающій рвотой.
Гульта́й, гульта́йський и пр = Гультяй, гультяйський и пр.
Ма́ршал, -ла, м. 1) Маршалъ. 2) = маршалок 1. Ондрій Степанович ще й маршалом був О. 1862. V. 105.
Одинокий, -а, -е. 1) Одинокій. Він багатий, одинокий — будеш панувати. Шевч. Чи ж тобі одиноке життя не обридло? О. 1861. XI. Кух. 37. 2) Единственный. Галиц.
Падкуватися, -куюся, -єшся, гл.за ким. Заботиться о комъ. Дід падкується за унуком. Рк. Левиц.
Повирівнювати, -нюю, -єш, гл. Выравнять (во множествѣ).
Пристудений, -а, -е. Холодноватый. Вх. Лем. 457.
Спіж, -жу м., спіжовий, -а, -е. = спиж, спижовий. Гн. II. 72. Спіжові гармати. К. Досв. 103.
Стрібний, -а, -е. = срібний. Грин. III. 545.