Безвинно, нар. Безъ вины, неповинно. Безвинно гнали мене дуки. Кров християнську безвинно проливав.
Дармої́жник, -ка, м. = Дармоїд.
Змандрувати, -ру́ю, -єш, гл. Уйти съ мѣста жительства. Гей, Орфію-небораче! Де ти змандрував від нас? (1844). 40.3.
Кленовий, -а, -е. Кленовый. Тут їли рознії потрави... з нових кленових тарілок. Бігла через місточок та вхватила кленовий листочок.
Наліга́ти, -га́ю, -єш, гл. = налягати. на но́гу наліга́ти. Прихрамывать. На ніженьку налігає, топірцем ся підпірає.
Оголоска, -ки, ж. Объявленіе, извѣщеніе. Оголоски оголошував у церкві.
Поперестеляти, -ля́ю, -єш, гл. = поперестилати.
Поприкочувати, -чую, -єш, гл. Прикатить (во множествѣ). Діжки поприкочуємо сюди та тут і позамочуємо.
Скляриха, -хи, ж. Жена стекольщика.
Стовбур, -ра, м.
1) Стволъ, стержень растеній. Та в цій вербі верхівя хоч і зелене, а стовбур зовсім у середині згнив. Щось лізе вверх по стовбуру. Вівця гілляки обгризе з будяка, а стовбурі покида.
2) Неповоротливый, неловкій человѣкъ.
3) піти у стовбур. Расти въ стволъ; (о людяхъ) толстѣть. Буряк пішов у стовбур.