Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вербунковий, -а, -е. Къ вербованію относящійся. Желех.
Догля́дник, -ка, м. = Доглядач. Доглядник древньої будівлі. К. ПС. 16.
Доноша́ти, -ша́ю, -єш, гл. 1) = доношувати. 2) Приносить, подавать. Казав його до келії взяти, казав слугам їсти доношати. Мет. 360. Ой вже ж тобі, галко, а вже ж тобі, чорна, вісти та й не доношати. Доно́шана дити́на. Своевременно родившійся ребенокъ. Н. Вол. у.
Заплю́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. заплю́щитися, -щуся, -щишся, гл. Закрывать, закрыть глаза, зажмуривать, зажмурить.
Короп, -па, м. Карпъ, Cyprinus harbus. І риба не аби яка, — все веризуб, коропи, карасі. Стор.
На́рівно нар. Одинаково. Нарівно жалко (усіх діток). Ном. № 9215.
Третно нар. По третямъ. Шейк.
Уланик, -ка, м. Ум. отъ улан.
Хлібосіль, -со́ли, ж. Въ выраж.: бути, бувати у хлібосо́лі. Водить компанію. Він тепер такий багатирь, що ніколи і у хлібосолі з нами не бува. Лебед. у.
Чотирка, -ки, ж. Въ загадкѣ такъ названа нога. Чотирі чотирки, дві ростопирки, сьомий вертун. Ном. № 108, стр. 293.