Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзиг меж. Правильнѣе: дзиґ (Cм.). Выражаетъ быстрое движеніе; у МВ. употреблено какъ существ. Я за нею.... а вона в мене попід рукою дзиг знов у хату, та на дзигу шторх мене у плечі. МВ. (КС. 1902. X. 148).
Килавий, -а, -е. 1) = килавець. 2) килаві уставки. Уставки съ извѣстнаго рода вышивкой. Kolb. І. 48.
Перч, -ча, м. Некастрированный козелъ. Херс. г.
Погарчати, -чу́, -чи́ш, гл. Поворчать (о собакѣ и человѣкѣ).
Працьовитість, -тости, ж. Трудолюбіе.
Притрухти, -хну, -неш, гл. Слегка подгнить.
Раїна, -ни, ж. Пирамидальный тополь. Черном. На зріст височенька, гнучка, станочок як та рата. О. 1862. VIII. 16.
Розонаджити, -джу, -диш, гл. = розоначити. Вх. Зн. 43.
Служебочка, -ки, ж. Ум. отъ служебка.
Хватати, -таю, -єш, гл. = хапати. Оце хватає, наче собака. Ном. № «4834.