Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щебетання

Щебетання, -ня, с. 1) Щебетаніе. Драг. 114. Грин. III. 256. Нема в саду соловейка, нема щебетання. Чуб. V. 73. 2) Веселый разговоръ, веселая болтовня.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 523.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕБЕТАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕБЕТАННЯ"
Барівка, -ки, ж. = барилка. Вх. Зн. 2.
Блучка, -ки, ж. = волічка. Желех.
Воювник, -ка, м. = войовник. К. XII. 58. К. ЦН. 159.
Долига́тися, -гаюся, -єшся, гл. Доѣсться, дожраться до чего либо.
Заса́лити, -ся. Cм. засалювати, -ся.
Мохови́тий, -а, -е. Обросшій мхомъ. Вх. Уг. 252.
Перевірити, -ся. Cм. перевірювати, -ся.
Проречистість, -тости, ж. Краснорѣчіе. Желех.
Спідсісти, -сяду, -деш, гл.кого. Занять чье мѣсто, замѣнить кого. Чуб. VI. 20.
Узгряничанин, -на, м. Жительствующій около границы. К. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕБЕТАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.